Максим Баландюх

Олесь познайомився із Іванкою того ж дня, що і я з Таською - ми усі запізналися на святкуванні Купала у Синевидному. І саме у річницю знайомства вони розписалися ( купа знимок )

Монахи у тропічну зливу ідуть із торбами випрошувати у людей рис. Картина, яку Ігор Карабін привіз із М'янми. Вчора довго слухав розповідь про цю країну. Мене ніколи не тянуло у пд-сх азію, а тепер думаю шо туди варто потрапити

Дакі (самоназва) роздумує про життя біля ватри

Я прочитав, а за мною ще й автостопна громада Львова прочитала цю книгу. І всі сі тащили. Книжка про реальну півторарічну подорож chapeye у США, Мексику, Кубу і країни Центральної Америки, автостопом і не тільки. Така собі хіповська книга із елементами завуальованого соціялістичного виховання:) Заздрю Чапаю, його подорож залишила по собі не лише враження, але ось таку хорошу Річ...

Кому дати почитати?! Добро не має лежати
є й електронний варіант - http://zhurnal.lib.ru/c/chapaj_a/avantura.shtml

фото Валерія Рукавішнікова, той шо Zippo на http://extreme.lviv.ua.

Ось таку 700-метрову "тарзанку" організували минулими вихідними через Дністер. Валєра був одним із тих, хто натягував її. Каже, шо це найдовша із усіх відомих досі (принаймні в Україні). Перепад висот між двома точками - 120 метрів, тобто встигаєш розігнатися на ній до 70 км/год... Я собі згадую шо іноді, коли в карпатах між гірками немає сідла, а я змучений, то так чисто по-дитячому уявляється ось така "тарзанка". Хоч досі я і не уявляв шо таке буває та ше й нас.

Карочє, цей троллей натянуть ще раз в останні вихідні липня в Яремче через водоспад й він буде одним із етапів гонки "Яремче рейс". Я от позаздрив, тим хто ходив на "Горгани рейс", і думаю - може собі за місяць спробувати. Якшо розлінюся на дистанцію 90, то може у "спецпроект для пузатих" - 35-кілометрову категорію вибрати?:) є ше бажаючі?

ще фоти троллею висять тутка http://extreme.lviv.ua/gallery/thumbnails.php?album=151

fi_lin незадовго до старту. Один із небагатьох, хто пройшов увесь маршрут

переможці, "Ушльопки" Ужгород (двоє ліворуч)

upd: тобто першими на фініші десь о 3.15 ночі були "Гуцули" із Татарова (капітан Ігор Стефанюк). Але вони сфоталися біля першої кп, тобто сфотографувалися у подібному місці поруч. Потім ще були дискусія, але судді не зарахували кп і посунули їх на 7 місце. "Ушльопки" прийшли другими через 50 хв.

в мене кажись не получиться зробити фотозвіт із перегонів, тому повішу кілька фоток по одному. Бодя Тарасенко (Нікрофіліни) на дюльфері от вже майже почав спускатися із мосту в річку

наступні 2 тижні буду бавитися цим радянським чудом. давно вже думав чим би то занятися під час вечірніх прогулянок із доцею. і от найшов собі забавку:) але воно трохи чревато. заглядаєшся у той телевичок, бавишся у хованки із фокусом і відлітаєш кудись на хвилину, а коли відриваєш око від видошукача -- доці вже немає в полі зору. Вчора вже полоскотала мені нерви.

а взагалі на тому Юпітері кольори якісь насиченіші вийшли на знимках, в настройках апарату наче нічого не змінював. не думав шо скло може так сильно впливати на кольори

Ходив із організаторами на день у розвідку маршруту перегонів. За день пробігли 39 км (якшо вірити джіпієсу). Тепм взяли такий файний, шо я й фотати не встигав. Мені далися взнаки 3 місяця безвилазного життя в офісі (хіхі, а я ше раніше думав познамагитися...)

Маршрут гонки є таємницею до суботнього ранку, тому вішаю тільки ті знимки, за якими важко визначити моє точне місцерозташування на момент фотання. Якшо хтось впізнає якісь із цих стовбурів, то я не віноват:)

Скажу лише шо Горгани порадували. Ще не так спекотно і води відносно багато. І шо мені найбільше там подобається: навіть якшо на мапі великою кольоровою смугою позначено певний маршрут, то це ще зовсім не значає шо там є стежка, а на хащі. То, мабуть, різні люди маркували шлях і малювали карту:) ( +7 )

На змагання таки поїду, шоб пофотати. Хто там з вас буде?

я тут помітив за собою одну річ: штатний обєктив вибираю певно вже довше, аніж свого часу вибирав дружину. Тобто я собі намітив, але не відважусь брати. Хочеться, як і в випадку із дружиною, шоб було все в одному. Універсальну річ, так сказать. А вони всі із недокіками.

:)

Хочу повернути до життя фоти, які я стер з карточки на фотоапараті. Чув, що навіть після того як я натиснув "деліт олл" знимки й надалі зберігаються на карточці - аж до того моменту, поки поверх них я не наклацаю нові знимки. Їх начебто просто не видно. Але як їх забрати з карточки??? де скачати ту програму яка їх бачить?

проблема не спішна, просто цікаво знати це на майбутнє.. дєк

із плакатом neo_cube, в центрі зі скотчем wupastuj_north, праворуч балакає із журналістами dali_bude. Був лише 20 хвилин, побіг на роботу, бо й так пропускав першу нараду. Більше фот не маю, бо в мої 30 мм ніц не влазиться

Інфа для нємєсних. Жежисти зорганізувалися й учора провели акцію - будівництво паперового будинку-химери, який став прототипом справжнього будинку-потвори, який може зявитися у центрі Львова
http://community.livejournal.com/misto_lviv/777661.html

в нашої мами нинька день народження, уря!
цінуєм, любим, уважаєм!

писи: хто має телевізор - дивіться завтра ранкову телепередачу, де вона буде гостем, на культовому 12 каналі:)

буду наздоганяти t_aska й собі вісити фоти доці

писи: давно вже задумався про таке. фот ми майже не друкуємо. тож ті наклацані кадри де довше збережуться (так шоб для історії) - удома на компі чи в жж? комп може будь коли гавкнути. а скіки років буде жити то жж?..

шановні френди-фотографи-каноністи! може хтось з вас має і може дати пощупати і попробувати поклацати такими ось забавками як кенон 17-40/4, 17-55/2.8 або токіну 12-24/4, бо від кадрів в салоні магазину не можу скласти жодного враження. і може хтось продає кенон 85/1.8?

за сезон із надоєного молока вівці роблять 3 відриська сиру:) а воопше зараз в горах від 1500 м і вище кажуть сніг лежить, свіжий)

В суботу у дворику Ратуші "Студентське братство" святкувало 20 років діяльності. Зійшлися як старі баняки (я офіційно теж належу до них), так і нинішні братчики. На фото Андрій Хавунка з гітарою та інші старі баняки, імен яких не знаю, згадують молодість.

Колись у 89-ому братчики ось так із концертами розїжджали по Україні: хто вмів співати - співав, хто не вмів - втіхаря роздавав глядачам всілякі підпільні листівки із антирадянською інформацією. Потім братчики голодували у 90-му у столиці. Ще пізніше після здобуття незалежності й великого духовного піднесення почався тотальний занепад, в тому числі духу. У середині 90-хх Студ.Братство перестало існувати, хоч до того було мегапопулярне. Відродилося наприкінці 90-хх і все шо потім діялося було вже за моєї памяті:) Саме від часів Братства я почав бринькати на гітарі (вже розівчився), їздити автостопом і ходити в гори, тобто не просто в літній турпохід, а вибирався у Карпати приблизно раз у кожному із 12 місяців року. А ще були мегакульні поїздки вертепом на східну Україну, бардівські концерти, громадські й екологічні акції, вишкільні табори і просто гулянки...

писи: слово "братство" деякі організації вже здається остаточно зіпсували, нині воно асоціюється виключно із провокаціями й іншою хрєновеною. жаль.